ЗМІСТ І розділ. Загальні поняття морально-етичного виховання. ІІ розділ. Принципи, форми і методи морально-етичного виховання. ІІІ розділ. Методичні рекомендації для класного керівника у морально-етичному вихованні. ІV розділ. Правила спілкування для школярів та педагогів. V розділ. Результати морально-етичного виховання. І розділ. Загальні поняття морально-етичного виховання. Треба так впливати на свідомість і почуття вихованців, щоб вони переживали привабливість добра і нетерпимість до зла, щоб уже в ранньому дитинстві їх полонила краса людської поведінки, щоб дитина сама прагнула до щастя бути морально красивою… Василь Сухомлинський Завдання школи – на основі моральних цінностей, створених, здобутих, завойованих старшими поколіннями, створювати реальні моральні, високоідейні, громадянські відносини в колективі. Моральні цінності повинні стати особистим духовним багатством кожного вихованця. Цього досягають за умови, коли моральна ідея, розкрита перед розумом і серцем вихованця в яскравому образі, пробуджує в нього глибокі морально-етичні почуття. Морально-етичне виховання – це спільна діяльність школи і сім’ї формування стійких моральних якостей, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, а саме: -усвідомлена любов до Батьківщини, стійкий інтерес до минулого, сьогодення і майбутнього рідного краю, почуття любові і поваги до рідного народу, мови, дбайливе ставлення до природи і збільшення її багатств; - уміння жити і працювати в суспільстві; - потреба брати активну участь у громадському житті свого класу, школи, міста, країни; - усвідомлення основних принципів гуманізму; - розуміння високої цінності людського життя, прагнення будувати свої взаємини з людьми за законами совісті, добра і справедливості; - здатність до співпереживання, шляхетності і щедрості; - потреба захистити слабкого, допомогти відстаючому, уміння поважати честь і гідність людини; - дбайливе і людяне ставлення до природи, тваринного і рослинного світу; - розуміння морально-етичної основи культури поведінки, гармонійного поєднання культури поведінки з моральною вихованістю; - потреба знати основні правила повсякденного етикету і бажання виконувати їх, уміння поводитися згідно правил культури поведінки; - почуття міри і такту в спілкуванні з людьми. ІІ розділ. Принципи, форми і методи морально-етичного виховання. Одне із завдань морально-етичного виховання в школі – правильно організувати діяльність дитини. Тому важливо вивчити способи організації морально-етичного виховання (принципи, форми і методи). Принципи морального виховання Принцип гуманістичної цілеспрямованості вимагає формування у школярів моральної свідомості, розвитку почуттів, вироблення поваги і звичок моральної поведінки у відповідності з вимогами і нормами вироблених людством загальнолюдських моральних цінностей. Принцип зв’язку виховання з життям зобов’язує вчителів знайомити учнів не лише з життям суспільства, а й активно залучати школярів до його перетворення на краще. Принцип виховання у праці передбачає залучення дітей до активної трудової діяльності. Принцип виховання в колективі вимагає організації в процесі морального виховання спільної діяльності, колективних зусиль у розв’язанні спільних завдань, що стоять перед школою, класним колективом. Принцип індивідуалізації виховання передбачає розкриття в дитині кращих духовних і морально-етичних можливостей, здібностей, задатків і талантів; високу вимогливість і велику повагу до особистості вихованця. Принцип систематичності і послідовності полягає в розкритті завдань і змісту морального виховання, у використанні методів його здійснення. Форма виховання – це спосіб організації виховного процесу Класифікують форми виховання залежно від кількості вихованців: - фронтальна (охоплено весь клас); - групова (не великі групи); - індивідуальна (окремі учні). Правомірна і класифікація форм організації виховної діяльності залежно від методів виховання: - словесна форма (збори, лекції, доповіді, диспути, зустрічі); - практична форма (походи, екскурсії, спартакіади, Олімпіади,конкурси); - наочна форма (шкільні музеї, виставки різних жанрів, тематичні стенди та ін.) Методи виховання – способи впливу вихователів на вихованців й організація діяльності. Метод переконання. Форми роботи: - класні години; - бесіди; - читацькі конференції; - диспути. ІІІ розділ. Методичні рекомендації класному керівнику. З метою виховання моральних якостей у дітей вихователь має використовувати: - дидактичні вправи, проблемні ситуації спрямовані на розвиток емоційної сфери, вправи та ігри на розвиток емпатії; - ігри на невербальну та безпредметну взаємодію; - вправи на розвиток комунікативних здібностей та навичок спільної діяльності у дітей, розуміння індивідуальних особливостей інших людей, усвідомлення відносин у сім’ї, формування адекватної самооцінки. Особлива роль у вихованні моральних якостей відводиться роботі з художніми творами. Поряд з традиційними важливо використовувати і новітні технології: - психогімнастику; - психологічні ігри; - моделювання та програвання ситуацій; - проекти порятунку; - творчі завдання; - етюди; - тренінги емоцій; - енергетичні вправи; - психологічний малюнок; - графічну символіку. ІV розділ. Правила спілкування для школярів та педагогів. - вітати усіх і кожного при зустрічі; - при зверненні до людини називати його на ім’я; - надавати допомогу кожному, хто її потребує; - бути доброзичливими з усіма; - поважати кожну людину; - допускається право кожного (у тому числі і педагога) на помилку, невдачу у діяльності, поведінці; - не можна зазіхати на іншу людину. V розділ. Результати морально-етичного виховання. Результати морально-естетичного виховання характеризуються такими поняттями Моральна спрямованість Моральна свідомість Моральні звички Моральні почуття Моральні переконання Моральність Мораль Усе шкільне навчання і все шкільне життя, мають бути пройняті розумним і моральним началом. "У школі повинні панувати серйозність, що допускає жарт, але не перетворює всієї справи в жарт, ласкавість без нудотності, справедливість без причетності, доброти без слабості, порядок без педантизму і, головне, постійна розумна діяльність. Тоді добрі почуття й прагнення самі собою розів’ються у дітей, а початки поганих схильностей, набуті, можливо, раніше, потроху згладяться”. К. Д. Ушинський.
|