Ми живемо в умовах безпрецедентного росту рівня глобальної
інформатизації, де про якість і авторитет інформації не сперечаються. І
це ще раз підкреслює потребу в шкільній бібліотеці, як в унікальному
навчальному просторі. Така бібліотека допоможе учням розвивати
інтелектуальні, соціальні та персональні навички, необхідні для навчання
та вирішення проблем такого мінливого світу. А педагогам допоможе
виховати продуктивних громадян 21-го століття. Поняття
«інформаційний простір», «інформаційна культура особистості»,
«інформаційна грамотність» в останні роки істотно потіснило звичні
раніше «бібліотечно-бібліографічні знання», «культуру читання». Сучасне
трактування інформаційної культури передбачає синтез старої, переважно
книжкової, бібліотечної культури і культури, пов'язаної з новими
інформаційними технологіями. Інформаційна культура особистості
- це одна зі складових загальної культури людини. Її найважливішим
компонентом, поряд із системою інформаційних знань і умінь (вміння вести
самостійний пошук, аналіз і синтез інформації з використанням як
традиційних, так і нових інформаційних технологій), є інформаційний
світогляд - система поглядів, які характеризують свідоме ставлення
людини до інформації та інформаційних ресурсів, розуміння їх ролі і
місця в житті сучасного суспільства, осмислене ставлення до необхідності
отримання спеціальної інформаційної підготовки. В цілому інформаційна
культура зараз обґрунтовано трактується як найважливіший фактор успішної
професійної та непрофесійної діяльності, а також соціальної захищеності
особистості в інформаційному суспільстві. До речі, термін
"інформаційний простір" на сьогодні не має загальноприйнятого значення.
Навіть вільна електронна «Вікіпедія» не дає чіткого тлумачення: Інформаційний простір (англ. Information space):
1. Інтегральний електронний інформаційний простір, що створюється при використанні електронних мереж. 2.
Сфери в сучасному суспільному житті світу, в яких інформаційні
комунікації відіграють провідну роль. У цьому значенні поняття
інформаційного простору зближується з поняттям інформаційного
середовища. Існує низка підходів до визначення поняття «інформаційне
середовище»: Інформаційне середовище — це
сукупність технічних і програмних засобів зберігання, обробки і передачі
інформації, а також політичні, економічні і культурні умови реалізації
процесів інформатизації. Інформаційне середовище — це світ інформації навколо людини і світ його інформаційної діяльності. Інформаційне середовище — це сфера діяльності суб'єктів, пов'язана зі створенням, перетворенням, споживанням інформації. Останні визначення є більш зрозумілими. Вони чітко відображають роботу шкільної бібліотеки. Багато
хто вважає, що підключення до Інтернету в класі є все, що потрібно для
перетворення школи 20-го століття в навчальний простір 21-го століття.
Занадто багато вчителів вважають, що, оскільки молодь може натискати на
кнопки, вони володіють інформаційною грамотністю. Якби все було так
просто. Дехто припускає, що ІКТ - зокрема, Інтернет роблять шкільні
бібліотеки застарілими та розглядаються як альтернатива. Існує мало
місця для концепції бібліотеки в якості мультимедійного ресурсного
центру, який пропонує доступ до широкого світу інформації і знань через
цілий ряд каналів. Розглянемо деякі інформаційні та комунікаційні
технології, які змінюють наш спосіб життя. Інтернет забезпечує прямий
доступ до величезних інформаційних ресурсів. Мобільні пристрої
забезпечують миттєвий зв'язок в будь-який час і в будь-якому місці.
Технологічні інструменти, які стали частиною нашого повсякденного життя
мають велику перевагу для людей у всьому світі. Однак, існує і зворотна
сторона цих фантастичних пристроїв. Наші діти з легкістю, бездумно
викладають особисту інформацію та фотографії на Facebook,
«Одноклассники», «ВКонтакте», які стають частиною розгляду, обговорення
загалу. Очевидно, що навчання новітнім технологіям не є продуктивним,
оскільки технології постійно змінюється. Молоді люди освоюють ці нові
технології легко і практично без формального навчання. Освоєння нових
пристроїв не є важкою частиною використання інформаційних технологій.
Важка частина полягає в навчанні використовувати технології для
творчості й освіти. Шкільні бібліотеки є важливим джерелом
інформації, що відноситься до навчальної програми. Вони повинні стати
динамічним навчальним центром. Бібліотекарі мають підготовку і досвід в
тому, як знаходити, оцінювати й використовувати інформацію. Співпрацюючи
в команді з вчителями, бібліотекар може створити необхідний клімат для
пізнання, творчості і навчання в інформаційному середовищі. Учні
потребують значного керівництва і втручання впродовж всього процесу. Без
керівництва, вони часто підходять до процесу в якості простого збору
інформації, що призводить до копіювання та вставляння з невеликим
редагуванням. З керівництвом, діти мають можливість
сконцентруватися на здобутті нових знань та в процесі розслідування
отримати особисті розуміння і навички. Учні повинні навчитися
формулювати значущі питання, оцінити різні точки зору, а також
використовувати широкий спектр ресурсів у своїх дослідженнях. Крім того,
учні 21-го століття повинні продемонструвати своє розуміння по-новому,
за допомогою власних відео або мультимедійних презентацій. Ось чому
кожна шкільна бібліотека повинна переосмислити та перебудувати стиль
роботи та викладання з того, що вміщує тільки лекції, на гнучкий простір
навчання, що підтримує декілька стилів та напрямків. Пам'ятайте, що ми
працюємо не в книжковому складі. В умовах швидких технологічних
змін першочерговим завданням для шкільної бібліотеки є перетворення її з
центру збору ресурсів і доступу до інформації, у центр дослідження,
відкриття, творчості та інноваційної педагогіки. Це виводить на перший
план такі рівні впровадження інформаційних технологій у діяльність шкільних бібліотек: - розширення спектру бібліотечних послуг та надання доступу до електронних ресурсів;
- впровадження автоматизованих інформаційно-бібліотечних систем;
- накопичення та організація електронних ресурсів;
- створення власних цифрових ресурсів;
- створення сайтів / електронних бібліотек;
- використання ІКТ для популяризації книги і читання;
- формування інформаційної грамотності;
- інтеграція бібліотечних продуктів і послуг в інформаційно-освітній простір школи.
Наші
діти вже не цікавляться звичайними книжковими виставками, набагато
цікавішою для них є віртуальна, мультимедійна виставка. І це можна
пояснити. Ми самі звертаємо увагу на яскраву, цікаву рекламу, в якій
задіяні знаменитості. Рекламодавці намагаються привернути нашу увагу за
допомогою всіляких акцій. Ось і бібліотекарі повинні стати
мерчендайзерами, здатними зацікавити молодь, підтримати імідж шкільної
бібліотеки. Інноваційні моделі шкільних бібліотек є не розкішшю, а необхідністю, яка враховує сучасні реалії. Список літератури - Guided
Inquiry: School Libraries in the 21st Century [електронний ресурс]
(Carol Collier Kuhlthau.) – Режим доступу:
http://comminfo.rutgers.edu/~kuhlthau/docs/GI-School-Librarians-in-the-21-Century.pdf
- Вікіпедія, вільна енциклопедія:[Електронний ресурс]. 2001 – 2012. URL: http://uk.wikipedia.org/wiki.(Дата звернення: 12.12.2012)
Автор: Сковородкіна Наталя Миколаївна
Джерело: http://osvita.ua/school/lessons_summary/upbring/33267/ |